Освітня програма




Вступ

Людина здобуває освіту, щоб жити щасливо та бути успішною. Загальна освіта – це основа особистої культури людини, яка визначає її індивідуальність та забезпечує особистісний розвиток.

Розвиток системи освіти в Україні визначається Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, Концепцією нової української школи. Згідно з чинним законодавством «метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві і цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності».

Сьогодні освіта вже не підготовка до життя, а спосіб життя. Завдання школи полягає у формуванні глобальної компетентності учня, необхідної кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Глобально компетентні люди мають застосовувати такі якості, характеристики і здібності, щоб не лише вивчати навколишній світ, а й жити в ньому. Педагогам, щоб допомогти учням стати глобально компетентними, потрібно не тільки розвивати ці якості у собі, а й шукати способи їх розвитку в учнів. За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями.

Потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинні готувати заклади загальної середньої освіти в Україні. Центральне місце в системі освіти належить середній школі. В школі ще можна вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається саме в сім’ї та школі. У школі формується особистість, її громадянська позиція та моральні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.

Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей – морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни. У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири:

ü виховання не зводиться до окремих виховних занять;

ü до створення виховного середовища залучається весь колектив школи;

ü учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину;

ü у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації;

ü співробітництво з позашкільними закладами освіти;

ü активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів;

ü налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

Вільнотерешківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім..І.М.Волочая  забезпечує набуття дитиною освіти за освітніми програмами початкової, базової та повної середньої освіти, досягнення нею визначених стандартами освіти результатів навчання. Освітній процес у навчальному закладі організований так, щоб забезпечити формування в учня передбачених стандартами ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної життєдіяльності. Набути ключових компетентностей учні можуть, беручи безпосередню участь в освітньому процесі на денній формі навчання, а також використовуючи інші форми здобуття повної загальної середньої освіти (екстернатна, педагогічний патронаж за умовими здоров'я та дистанційна у разі виникнення непередбачуваних ситуацій).

Педагогічний колектив школи прагне створити умови для розвитку кожної дитини, дати їй можливість для самовираження й самовизначення, забезпечити науково-теоретичну, практичну, допрофесійну та загальнокультурну підготовку учнів. Для цього необхідний постійний розвиток школи, поповнення її матеріально-технічних і навчальних ресурсів, підвищення кваліфікації адміністрації та педагогічних працівників, а, головне, єднання та духовне зростання учнів, батьків і педагогів як спільноти, яка творить сприятливий для української дитини соціально-культурний простір.
         Мета освітньої програми:

1.          ·визначення напрямків діяльності та цільових орієнтирів;

2.          ·спрямування спільної роботи колективу школи та громадськості;

Програма містить бачення та місію школи, загальні та операційні завдання її розвитку, особливості організації освітнього (навчального і виховного) процесу, пріоритетні напрямки цього розвитку, його індикатори і критерії результативності обраної стратегії.

Ми цінуємо кожного учня/ученицю школи, дбаючи про: 

ü  формування його/її життєвих компетентностей;

ü  фізичний, особистісний та інтелектуальний розвиток;

ü  здатність вільно спілкуватися державною та найпоширенішими іноземними мовами;

ü  шанс працювати у майбутньому у сфері бізнесу, дипломатії, військовій сфері, науці, освіті; 

ü  уміння самостійно вчитися та співпрацювати для досягнення особистих і суспільно значимих цілей.

Ми цінуємо батьків та опікунів учнів школи, дбаючи про:

ü  розвиток їхньої компетентності виховника сина/доньки; 

ü  повну поінформованість щодо успіхів своєї дитини та стану школи;

ü  якнайширші можливості кожному долучитися до шкільного виховання, життя шкільної спільноти;

ü  прозорість усіх сторін діяльності навчального закладу та прийнятих адміністрацією рішень.
Ми цінуємо педагогічних працівників та технічний персонал
школи, дбаючи про:

ü  соціальний престиж та розвиток професійної компетентності кожного;

ü  повну поінформованість щодо стану школи, планів та результатів її розвитку;

ü  можливості участі у формуванні політики школи та оцінюванні персонального внеску кожного у розвиток навчального закладу;

ü  взаємодію та взаємопідтримку у освітньому процесі, ефективність спільно прийнятих управлінських рішень.

      Освітня програма складається відповідно до ст.11 Закону України «Про повну загальну середню освіту»

Структура освітньої програми (розділи):

1.   Призначення школи.

2.   Модель випускника школи.

3.   Цілі та задачі освітнього процесу.

4.   Навчальний план.

5.   Використання педагогічних технологій.

6.   Реалізація освітньої програми.

7.   Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

8.   Основні аспекти освітньої програми у навчальному закладі на 2021/2022 н.р.:

8.1. Загальний обсяг навчального навантаження

8.2. Навчальний план

8.3. Перелік навчальних програм

8.4. Перелік, зміст, тривалість і взаємозв'язок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх викладу

8.5. Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній і ключових компетентностей)

8.6. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою

8.7. Форми організації освітнього процесу

8.8. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

8.9. Очікувані результати за освітніми галузями

8.10. Рекомендовані підручники та навчально-методичні посібники

 


Розділ І. Призначення школи та засіб його реалізації

 

Вільнотерешківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім..І.М.Волочая  це співпраця педагогічної, учнівської і батьківської громадськості, метою якої є активізація навчальної, освітньої та пізнавальної діяльності учнів для досягення ними:

ü   вільно комунікувати, використовуючи свої знання державної та іноземних мов (англійської та інших);

ü   самостійно вчитися, досконало володіючи загальними інтелектуальними уміннями та інформаційною культурою, зокрема, навичками читання, роботи з цифровими носіями і самоуправління своєю діяльністю;

ü   успішно співпрацювати, спираючись на глибоке розуміння соціальних кодів поведінки та звичаїв, що є загальноприйнятими у різних суспільствах та середовищах, уміння доступно виражати свої та толерантно сприймати чужі думки, співпереживати, знаходити компроміси, бути чесним та впевненим у собі;

ü   цінувати і оберігати життя, відчувши у школі його смак, розвинувши критичне мислення, набувши імунітету до технологій маніпулювання свідомістю та здатності, будучи конкурентоспроможним/ою у глобальному вимірі, жити у гармонії з собою, природою, іншими людьми.

Місія школи полягає у збереженні кращих традицій національно-патріотичного виховання, наповнені освітнього процесу здоров'язберігаючим життєдіяльнісним змістом, що відповідає змінам у соціумі, екологічним викликам сучасності; створенні сприятливих умов розвитку для всіх дітей.

Школа є соціокультурним, інтелектуальним центром громади мікрорайону та міста, де впроваджуються демократичні партнерські стосунки у взаємовідносинах учні-педагоги-батьки-громадськість.

 

Розділ ІІ. Опис “моделі” випускника школи

 

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати педагогічний колектив у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Рівень соціальної та культурної зрілості випускника школи, ступінь виявлення його здатності до усвідомленої продуктивної діяльності є критерієм якості освітньої програми.

Сформованість ключових компетентностей відповідно до вимог державних освітніх стандартів:

1.          Спілкування державною (і рідною - у разі відмінності) мовами;

2.          Спілкування іноземними мовами;

3.          Математична компетентність;

4.          Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

5.          Інноваційність;

6.          Екологічна компетентність;

7.          Інформаційно-цифрова компетентність;

8.          Уміння вчитися впродовж життя;

9.          Ініціативність і підприємливість;

10.     Громадянські та соціальнікомпетентності;

11.     Обізнаність і самовираження у сфері культури;

12.     Екологічна грамотність і здорове життя;

Модель випускника початкової школи:

ü   Рівень освіти відповідає вимогам Державного стандарту;

ü   Сприймає, аналізує, інтерпритує, критично оцінює інформацію;

ü   Висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;

ü   Сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;

ü   Застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу;

ü   Криитично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо його використовує для розв'язання проблем природничого характеру;

ü   Усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії;

ü   Усвідомлює цінність власного життя та збереження здоров'я;

ü   Виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров'я, безпеки та добробуту;

ü   Пізнає себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво;

ü   Керується правилами безпечної і чесної гри, уміє боротися, вигравати і програвати; усвідомлює значення фізичних вправ для здоров'я, емоційного задоволення, гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії.

 

Основний очікуваний результат - готовність до навчання в базовій середній школі.

Модель випускника базової середньої школи

ü   рівень освіти відповідає вимогам Державного стандарту;

ü   чітко, лаконічно та зрозуміло формулює думку, аргументує, доводить правильність тверджень;

ü   критично осмислює інформацію, джерела її отримання та використовує її для різних потреб;

ü   здійснює спілкування іноземною мовою в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою, розуміє на слух зміст автентичних текстів;

ü   оперує текстовою та числовою інформацією, встановлює відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо);

ü   адекватно використовує досвід, обирає й застосовує доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;

ü   усвідомлює значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів;

ü   усвідомлює важливість інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач;

ü   розпізнає проблеми, що виникають у довкіллі, будує та досліджує природні явища і процеси;

ü   усвідомлює важливість природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій, ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях;

ü   уміє аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних, враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень;

ü   моделює власну освітню траєкторію, аналізує, контролює, коригує та оцінює результати своєї навчальної діяльності;

ü   генерує нові ідеї, вирішує життєві проблеми, аналізує, прогнозує, ухвалює оптимальні рішення, аргументує та захищає свою позицію;

ü   уміє співпрацювати в команді, висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів;

ü   проявляє рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження, відповідальність за спільну справу, налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків;

ü   поважає права людини, займає активну позицію щодо боротьби із дискримінацією;

ü   виявляє культурну самоідентифікацію, повагу до культурного розмаїття у глобальному суспільстві;

ü   усвідомлює себе як відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства;

ü   проявляє себе емоційно стійким членом суспільства, здатним вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище, успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі;

ü   виявляє готовність до вибору професії і реалізації шляхів подальшої освіти.

 

Основний очікуваний результат – готовність до навчання в профільній середній школі.

Модель випускника повної середньої школи

ü   рівень освіти відповідає вимогам Державного стандарту;

ü   уміє ставити запитання і розпізнавати проблему, міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах;

ü   грамотно висловлюється рідною мовою, доречно та коректно вживає в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулює думку, аргументує, доводить правильність тверджень;

ü   критично осмислює інформацію, джерела її отримання та використовує її для різних потреб;

ü   здійснює спілкування іноземною мовою в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою, розуміє на слух зміст автентичних текстів, здійснює спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;

ü   ефективно користується навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов;

ü   оперує текстовою та числовою інформацією, встановлює відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо);

ü   адекватно використовує досвід, обирає й застосовує доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;

ü   усвідомлює значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів;

ü   уміє використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях - усвідомлює важливість інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач;

ü   розпізнає проблеми, що виникають у довкіллі, будує та досліджує природні явища і процеси;

ü   усвідомлює важливість природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій, ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях;

ü   уміє аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних, враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень;

ü   моделює власну освітню траєкторію, аналізує, контролює, коригує та оцінює результати своєї навчальної діяльності;

ü   генерує нові ідеї, вирішує життєві проблеми, аналізує, прогнозує, ухвалює оптимальні рішення, аргументує та захищає свою позицію;

ü   уміє співпрацювати в команді, висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів;

ü   проявляє рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження, відповідальність за спільну справу, налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків;

ü   поважає права людини, займає активну позицію щодо боротьби із дискримінацією;

ü   виявляє культурну самоідентифікацію, повагу до культурного розмаїття у глобальному суспільстві;

ü   соціально активний, проявляє відповідальність та екологічну свідомість, готовність брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлює важливість сталого розвитку для майбутніх поколінь;

ü   усвідомлює себе як відповідального члена громади і суспільства, що розуміє демократичні принципи і механізми функціонування громадянського суспільства;

ü   проявляє себе емоційно стійким членом суспільства, здатним вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище, успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Основний очікуваний результат: випускник школи – патріот країни, ініціативний, творчий, здатний до навчання протягом життя, фізично і духовно розвинена особистість, яка виявляє креативність, підприємливість, здоровий оптимізм при розв’язанні життєвих проблем.     

Вміє:

ü   гнучко адаптуватися до постійно змінних життєвих ситуацій, самостійно здобувати знання, застосовувати їх на практиці;

ü   самостійно і критично мислити, бачити труднощі, шукати шляхи раціонального їх подолання, використо­вувати сучасні технології, генерувати нові ідеї, творчо мислити;

ü   грамотно працювати з інформацією (збирати не­обхідні для дослідження факти, аналізувати їх, висувати гіпотези, узагальнювати, зіставляти з аналогічними або альтернативними варіантами, формувати аргументо­вані висновки і на їх основі виявляти і вирішувати існу­ючі проблеми),

ü   бути комунікабельним, контактним у різноманітних соціальних групах, запобігати конфліктним ситуаціям або вправно виходити із них;

ü   самостійно працювати над розвитком власної мо­ральності, інтелекту, культурного рівня.

 

Розділ ІІІ. Цілі та задачі освітнього процесу школи

 

Вільнотерешківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім..І.М.Волочая  здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

ü І ступінь – початкова загальна середня освіта (1-4 класи)

ü ІІ ступінь – базова загальна середня освіта (5-9 класи)

ü ІІІ ступінь – повна загальна середня освіта (10-11 класи)

Початкова освіта – це перший ступінь повної загальної середньої освіти,

який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Базова загальна середня освіта - це другий ступінь повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою базової загальної середньої освіти є формування ключових компетентностей, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти: уміння вчитися, спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформаційно-комунікаційна, соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька і здоров’язбережувальна компетентності, готовність до вибору професії і реалізації шляхів подальшої освіти, що забезпечується інваріантною та варіативною складовою навчального плану, поглибленим вивченням окремих предметів за вибором учнів.

Повна загальна середня освіта – це третій ступінь повної загальної середньої освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою повної загальної середньої освіти є досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі спрямовані на формування соціально активного, готового брати участь у вирішенні питань збереження довкілля, розвитку соціуму відповідального члена громади і суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, забезпечується профільним навчанням. Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

Таким чином, основними завданнями школи є:

ü   задоволення потреб у здобутті загальної середньої освіти на рівні державних стандартів;

ü   різнобічний розвиток індивідуальності дитини на основі вивчення і врахування її особистісних здібностей, інтересів, потреб;

ü   виховання морально, психічно і фізично здорового покоління;

ü   формування соціальної і громадянської позиції, високого рівня правової, екологічної, духовної, моральної культури;

ü   розвиток творчих здібностей учнів, здатності до самостійного отримання та застосування знань і навичок;

ü   підтримка обдарованих дітей та молоді;

ü   створення умов для професійного самовизначення.

Основні напрями розвитку школи:

ü   психологізація навчально-виховного процесу;

ü   особистісно-орієнтований підхід;

ü   оновлення навчально-виховного процесу на основі інноваційних освітніх технологій;

ü   інформатизація та комп'ютеризація навчально-виховного процесу;

ü   переорієнтація навчально-виховного процесу на принципах співробітництва і співтворчості учнів і учителя;

ü   впровадження технологій проектування управління.

Основні принципи діяльності школи:

Перший принцип – принцип єдності і диференційованості у змісті освіти, який містить у собі такі основні рівні:

²  рівень загальнолюдських цінностей, що відповідають освітнім стандартам і нормам світової культури;

²  рівень державний – ядро змісту освіти, єдине для всіх шкіл України;

²  рівень національно-соціальній, що враховує особливості, властиві національному і соціальному розвитку України;

²  рівень індивідуальний, що враховує можливості і бажання учня і вчителя.

Другий принцип –принцип гуманізації змісту освіти.

Спираючись на прогресивні ідеї діалектики, уявлення про гуманістичну спрямованість діяльності людини, освіта доповнюється і розширюється філософією про сенс життя і призначення людини, про поняття духовності, про загальнолюдські цінності.

Третій принцип – принцип розвиваючого характеру навчання.

Він передбачає саморозвиток особистості і вимагає пріоритетності в процесі навчання мотиваційних аспектів освіти.

Четвертий принцип – принцип педагогічної підтримки, співробітництва та співтворчості між учителем і учнем.

Ставлення до дитини як до суб’єкта власного саморозвитку, направлення на самоствердження його індивідуальності.

П’ятий принцип – індивідуалізація та диференціація навчання.

Цей принцип реалізується у творчому розвитку кожного учня з урахуванням різниці в інтелектуальній, емоційно-вольовій та дієво-практичній сферах.

Цей принцип вимагає організації профільного навчання, застосування нових навчальних програм і підручників, навчання дитини за особистим планом тощо.

Шостий принцип – принцип оптимізації навчально-виховного процесу – передбачає досягнення кожним учнем найвищого рівня знань, умінь, навичок і розвитку творчих здібностей.

Сьомий принцип – це принцип відкритості і динамічності освіти, що передбачає її постійний розвиток і саморегуляцію.

 

Розділ ІV. Реалізація освітньої програми та її результати у 2020/2021 навчальному році

 

Робота з обдарованою молоддю

У школі проводиться шкільний етап предметних олімпіад з базових дисциплін. З метою підготовки та участі переможців шкільних олімпіад в олімпіадах районного етапу у вересні – грудні вчителями-предметниками проводяться консультації, заняття по підготовці учнів до районних олімпіад.

Виховання учнів у навчальному закладі здійснювалося під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в навчальному закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.

Весь освітній процес у школі зорієнтований на учня, розвиток його талантів, виховання на загальнолюдських цінностях, поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

В період карантинних обмежень в умовах дистанційної освіти продовжувалась виховна робота з учнями усіх вікових категорій. Діти у відео роликах, флешмобах у соцмережах, фото та відео зверненнями відмітили День вишиванки, День матері, День пам”яті та примирення та День Перемоги; брали участь у творчих конкурсах і STEM-тижні у рамках вивчення природничих наук. Дистанційно було проведено Свято Останнього дзвоника. Інформація про всі події висвітлювалась на офіційному сайті школи, сторінці у Facebook, Instagram та офіційних сторінках Управління освіти Шевченківскього району та Департаменту освіти і науки міста Києва у Facebook.

Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від їх мети і змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їх інтересами. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.

 

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини.

Реалізується завдяки екологічним проектам (встановлення баків для сортування сміття), проведення відкритих заходів щодо еколоічної безпеки, “Зелених тижнів” (висадка квітів на шкільному подвір'ї), екологічного флешмобу тощо.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

В рамках розвитку соціальної і громадянської компетентності діє учнівське самоврядування, яке намагається втілити принципи і механізми функціонування суспільства в межах школи.

Реалізація даної наскрізної лінії відбувається у рамках виховних проектів, зокрема “Патріоти добра” (благодійні акції для бійців АТО, хворих дітей у Ортопедіснтитуті та Інституті раку тощо), проведення заходів у шкільному музеї “Музей 40-Армії: Дороги, опалені війною”, патріотичних флешмобів до дня вишиванки, української мови, Дня Соборності тощо.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище і буде реалізуватися упродовж двох наступних років через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я. Протягом року проводяться тематичні тижні з основ безпеки життєдіяльності, правил дорожнього руху, правил поведінки в транспотрі, на воді, в громадських місцях тощо, відбуваються постійні превентивні зустрічі зі шкільним офіцером поліції, громадськими організаціями тощо.

Активно співпрацює соціально-психологічна служба школи.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. В рамках  розвитку учнівської підприємливості та фінансової грамотності буде спрямована у подальші 2 роки  робота учнівського самоврядування , яке вже виступило з ініціативою про проведення у 2018/2019 н.р. благодійних ярмарок 2 рази на рік з метою здійснення заощаджень для благодійних цілей. Крім того з метою формування економного ставлення до природних ресурсів заплановано збір макулатури та пластику, зароблені кошти будуть витрачені для закупівлі енергозберігаючих ламп.

 

Розділ V. Навчальний план та його обгрунтування

Основним документом, що регулює навчально-виховний процес у школі, є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання. Починаючи з І ступеня, в школі функціонує система гуртків, яка дозволяє зробити освітній простір єдиним і таким, що тісно пов'язує різні вікові етапи в навчанні різних дисциплін. Мета та завдання базового навчання полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Допрофільне навчання у 8,9 класах має стати етапом «академічної мобільності» випускників основної школи, готовності до свідомого вибору профілю навчання у школі ІІІ ступеня. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.

Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним - з поглибленим вивченням інформатики. При формуванні змісту допрофільної освіти та варіативної складової навчального було максимально врахувано освітні потреби учнів і батьків, що випливають з результатів анкетування, опитування, моніторингу навченості та природніх задатків здобувачів освіти.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах відповідного рівня.

Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники навчального закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

Навчальний план Вільнотерешківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Івана Михайловича Волочая  на 2021-2022  навчальний рік здійснюється за навчальними програмами та підручниками, затвердженими наказами Міністерства освіти і науки  України.

При цьому використані варіанти:

 

Додаток  навчального плану ЗЗСО №91

Класи

Примітка

Варіант Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України

1

 

1,2

 

З українською мовою навчання

Типова освітня  програма Нової української школи О.Я.Савченко (наказ МОН  від 21.03.2018 № 268 зі змінами в наказі №1272 від 08.10.2019)

2

3,4

 

З українською мовою навчання

Типова освітня  програма Нової української школи О.Я.Савченко (наказ МОН  від 21.12.2018 № 1461 зі змінами в наказі № 1273 від 08.10.2019)

4

5-9

З українською мовою навчання

Додаток 1 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 №405)

5

10, 11

З українською мовою навчання. Технологічний напрям (інформаційно – технологічний профіль)

Додаток 2 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 № 408 зі змінами в наказі від 18.11.2019 №1493)

 

Розподіл годин інваріантної та варіативної складових

 

Робочий навчальний план Вільнотерешківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів імені Івана Михайловича Волочая охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної складової, упровадження курсів за вибором, факультативів та індивідуальних занять.

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин робочого навчального плану. З метою забезпечення виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими освітніми програмами для кожного класу, в повному обсязі.

При розподілі годин варіативної складової робочого навчального плану враховано, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм.

Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено постановою КМ України від 23.11.2011 № 1392 (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 538 від 07.08.2013) та наказами МОН України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів ЗЗСО», від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми ЗЗСО ІІ ступеня».

 

Порядок вивчення окремих навчальних предметів

 

У 2021-2022 навчальному році визначено такий порядок викладання предметів інваріантної складової, на які виділено не цілу (дробову: 0,5; 1,5; 2,5 тощо) кількість годин:

№ з/п

Назва навчального предмету тощо

Спрямування

Клас

Кількість годин за робочим навчальним планом

Кількість годин

І семестр

ІІ семестр

1.      

Українська мова

Навчальний предмет інваріантної складової

5

3,5

 

4 год.

 

3 год.

2.      

Українська мова

Навчальний предмет інваріантної складової

6

3,5

 

4 год.

 

3 год.

3.      

Українська мова

Навчальний предмет інваріантної складової

7

2,5

 

2,5 год.

 

2,5 год.

4.      

Хімія

Навчальний предмет інваріантної складової

7

1,5

 

1,5 год.

 

1,5 год.

5.      

Історія України

Навчальний предмет інваріантної складової

8

1,5

 

2 год.

 

1 год.

6.      

Історія України

Навчальний предмет інваріантної складової

9

1,5

 

1 год.

 

2 год.

7.      

Географія

Навчальний предмет інваріантної складової

9

1,5

 

2 год.

 

1 год.

8.      

Історія України

Навчальний предмет інваріантної складової

10

1,5

 

1 год.

 

2 год.

9.      

Хімія

Навчальний предмет інваріантної складової

10

1,5

 

2 год.

 

1 год.

10.                        

Історія України

Навчальний предмет інваріантної складової

11

1,5+0,5 (з варіативної складової)

 

2 год.

 

2 год.

 

Особливості освітнього  процесу

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових частин навчального плану.

Інваріантна складова робочого навчального плану сформована на державному рівні і забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти відповідно до вимог Державного стандарту початкової, базової та повної загальної середньої освіти,  що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2004 № 24-2004-п  «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної освіти», постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №  462  «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №  87  «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказом МОН України «Про затвердження типових освітніх та навчальних  програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» від 21.03.2018 №268, зі змінами в наказі №1272 від 08.10.2019, наказом МОН України «Про затвердження типових освітніх та навчальних  програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти» від 21.12.2018 № 1461 зі змінами в наказі № 1273 від 08.10.2019,  наказом МОН України «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» від 20.04.2018 №405, наказом МОН України «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня» від 20.04.2018 №408 зі змінами в наказі від 18.11.2019 №1493.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюється відповідно до Закону України  «Про загальну середню освіту».

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до нормативів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 20.02.2002 № 128.

Відповідно до наказів МОН України від 19.07.2012 №828 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі загальноосвітніх навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації України на 2012-2019 роки», від 17.06.2013 № 776 «Про розширення бази для проведення дослідно-експериментальної роботи «Науково-методичні засади впровадження фінансової грамотності  у навчально-виховний процес навчальних закладів» на 2012-2019 роки» та від 24.03.2016 № 324 «Про розширення бази для проведення дослідно-експериментальної роботи «Науково-методичні засади впровадження фінансової грамотності у навчально-виховний процес навчальних закладів» на 2012-2019 роки, з 5 по 11 клас вводяться уроки курсу «Фінансова грамотність».

У 10 та 11 класі на профільному рівні  вивчатиметься економіка. З варіативної частини взято додатково 2 години на вивчення цього предмета.

У 10-11 класах введено додаткові години для вивчення курсу «Захист України». З метою підготовки до ЗНО в 11  класі вводиться додаткові 0,5 години історії України,

Відповідно до пакета документів та заяви матері у  10 класі організовано індивідуальне навчання з Соколенко Вікторією Русланівною.

За висновками  про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини від 17 серпня 2021 року у  закладі освіти організовано інклюзивне навчаня у 1 класі з Данилейко Павлом Івановичем № ІРЦ-85780/2021/263968 та у 5 класі з Левкович Маргаритою Богданівною № ІРЦ-85780/2021/231624.

 

Використано годин варіативної складової:

 

Назва курсу за вибором

Клас

Кількість годин

Кількість груп

Кількість дітей

Учитель

Фінансова грамотність

5-11

7

7

89

Гудзь І.М.

 

За рахунок годин варіативної складової заплановано збільшення годин на вивчення таких предметів, що не виходить за межі гранично допустимого навантаження:

 

Клас

Предмет

Кількість годин

5

Фінансова грамотність

+1

6

Фінансова грамотність

+1

7

Початки економіки

+1

8

Основи економіки

+1

9

Основи економіки

+1

10

Економіка

+2

Фінансова грамотність

+1

Захист України

+0,5

11

Економіка

+2

Історія України

+0,5

Захист України

+0,5

Фінансова грамотність

+1

Додаткові години для підсилення предметів інваріантної складової у Вільнотерешківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня імені Івана Михайловича Волочая  у  2021-2022 навчальному році

Назва курсу за вибором

Клас

Кількість годин

Кількість груп

Кількість дітей

Учитель

Історія України

11

0,5

1

7

Хижняк Т.І.

Захист України

10-11

1

2

16

Заніздря В.С.

Економіка

10-11

4

2

16

Гудзь І.М.

 

У 5-х та 6-х та 7-х класах освітня галузь «Технології» реалізується через вивчення предметів «Трудове навчання», «Інформатика».

На виконання Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 87 від 21 лютого 2018 року, наказу МОН України «Про затвердження типових освітніх та навчальних  програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти» від 21.03.2018 №268 зі змінами в наказі №1272 від 08.10.2019, наказом МОН України «Про затвердження типових освітніх та навчальних  програм для 3-4-х класів закладів загальної середньої освіти» від 21.12.2018 № 1461 зі змінами в наказі № 1273 від 08.10.2019. У  1-х,  2-х, 3-х та 4-х класах упроваджено вивчення предметів за новими Типовими навчальними планами початкової школи.

Освітня галузь «Мистецтво» у 5-7 класах реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво», а у 8 та 9  класі як інтегрований курс Мистецтво.

Індивідуальних годин для роботи з обдарованими дітьми, додаткових годин для поглибленого вивчення предметів  у Вільнотерешківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступеня імені Івана Михайловича Волочая  у  2021-2022 навчальному році немає.

 

Структура навчального року

 

У 2021-2022 навчальному році в 1-11 класах передбачено п'ятиденний робочий тиждень.  Лист МОН №1/9-433 від 28.08.2021 “Про окремі питання діяльності закладів загальної середньої освіти у новому 2021/2022 навчальному році”.

          Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2021-20212навчальний рік розпочинається 01 вересня святом – День знань – і закінчується не пізніше 1 липня.

          Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

ü І  семестр – з 01вересня 2021 року по 24 грудня 2021 року;

ü ІІ семестр – з 9 січня 2022 року по    червня 2022 року.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

осінні – з 25жовтня 2021 року по 31 жовтня 2021року ( 7 днів);

зимові – з 25грудня 2021 року по 9 січня 2022 року ( 16 днів);

весняні – з 28 березня 2022 року по 3 квітня 2022 року ( 7 днів);

літні канікули – з 1 червня по 31 серпня 2022 року.

додаткові для 1-го класу – з __ лютого по __ лютого 2021 року ( __ днів).

        Екскурсії у 1-4-х класах, навчальні екскурсії та навчальну практику в 5-8-х та 10 класах, згідно рішення педагогічної ради гімназії (протокол №    від 31.08.2021 р.), проводяться протягом навчального року.

          У випускних класах проводиться державна підсумкова атестація навчальних досягнень учнів відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів у системі загальної середньої освіти.

Вручення документів про освіту проводиться для випускників 9-го та 11-го класу в червні 2022 року.

          Психологічний супровід освітнього процесу здійснюється практичним психологом.

                   Враховуючи, що через спалах коронавірусу весь світ продовжує перебувати в умовах карантинних обмежень, акцентуємо увагу на тому, що структура навчального року може коригуватись в залежності від епідемічної ситуації. Такі зміни, відповідно до Закону України “Про повну загальну середню освіту”, постанови МОЗ від 26.08.2021 р. №9 “Про затвердження протиепідемічних заходів у закладах освіти на період карантину у зв’язку поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” схвалюються педагогічною радою та вводяться в дію наказом керівника.

Як передбачено статтею 34 Закону України «Про повну загальну середню освіту», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової школи, основної   і старшої школи.

У 2021-2022 начальному році передбачається проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової школи у вигляді підсумкових контрольних роботі з двох предметів: українська мови (українська мова  та читання ) та  математики. Державну підсумкову атестацію для учнів основної та старшої школи передбачається проводити у письмовій формі  з предметів кількість та вибір відповідно до чинного законодавства.

З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов, санітарно – епідеміологічної обстановки  за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул.

         Зміст та форми організації навчальних екскурсій і навчальної практики, час їх проведення визначається адміністрацією навчального закладу з урахуванням місцевих умов та спеціалізації (лист МОН України № 1/9-166 від 24.04.2001 «Про порядок проведення навчальних екскурсій та навчальної практики загальноосвітніх навчальних закладів»).

З урахуванням Протоколу засідання Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій «Про додаткові заходи запобігання поширенню нової коронавірусної інфекції (COVID 19)» від 11.03.2020 року №9 та за необхідності здійснювати освітній процес (навчальний, виховний, гурткову роботу) за формами дистанційної освіти, будуть використовуватись наступні платформи:          

ü    https://lms.ev.systems/admin/profile

ü  https://www.ed-era.com/,

ü  https://naurok.com.ua/

ü  https://vseosvita.ua

ü  https://prometheus.org.ua

ü  Google сервіси та інші.

Форми організації навчання будуть здійснюватись відповідно до використання сучасних засобів комунікації та мережі Інтернет, а саме: Skype-конференції; Google-клас, групи в месенжерах (Viber, Telegram), програма Розумники, відеоуроки та аудіоуроки, онлайн-конференції, індивідуальні консультації, використання онлайн-платформ, мультимедійні лекційні матеріали, тестові завдання для перевірки засвоєння навчального матеріалу.

За умови карантинних обмежень на момент початку навчального року (з 01 вересня 2021 року і на невизначений термін) та щоб унеможливити скупчення учасників освітнього процесу під час входу та виходу з приміщення, будуть  використані  усі наявні в приміщенні закладу освіти входи та виходи, змінено розклад дзвінків для різних вікових груп учнів.

Прийом дітей до закладу освіти проводитиметься на підставі позитивних висновків за результатами моніторингу стану здоров’я дитини на закріпленій за віковими групами території з максимальним уникненням контактів з дорослими (батьками) та іншими групами учнів. Забороняється допуск до закладу освіти батьків або супроводжуючих осіб, крім осіб, які супроводжують осіб з інвалідністю. (Ст.6 Постанови Головного державного санітарного лікаря України Міністерства охорони здоров”я України від 30 липня 2020 року №42)

Дотримання соціальної дистанції здійснюватиметься за допомогою розмітки приміщень загального користування та розведення потоків. Для учнів середньої та старшої школи передбачається запровадження:

ü класно – урочної системи, замість кабінетної;

ü  можливість проведення еко-уроків природничого циклу на території закладу освіти.

Проводитиметься перевірка на наявність підвищеної температури в усіх учасників освітнього процесу перед входом в заклад освіти. В класі - щоденні ранкові п’ятихвилинки здоров’я з обов’язковим вимірюванням температури тіла, загального огляду фізичного стану дитини. Обов’язковим є дотримання  санітарно-епідемічних заходів.

Можливий варіант  змішаного типу навчання з почерговим відвідуванням    (потижневим) учнями закладу освіти за умови додаткового фінансування  для придбання та встановлення  відеокамер в кабінетах та он – лайн трансляції уроків для тих, хто в цей час знаходиться на дистанційному навчанні.

За умови повного зняття карантинних обмежень, навчання у закладі освіти буде проводитись за звичним режимом роботи.

 

Розділ VІ. Особливості організації освітнього процесу та застосованих у ньому педагогічних технологій

 

Організація навчальної й позанавчальної діяльності учнів спрямована на формування ключових компетентностей та забезпечує інтеграцію загальноосвітніх програм, додаткових освітніх послуг і виховних заходів, що дозволяє одержати запланований результат освіти - “модель” випускника.

Основним завданням освітнього процесу в школі є реорганізація освітньої діяльності школи із засвоєння змісту навчальних предметів на формування здатності до практичного застосування набутих знань. Вивчення усіх навчальних предметів базується на принципах особистісно орієнтованого навчання.

Основою методичної компетенції вчителя є досконале володіння методами проведення уроків, різноманітними формами роботи, методичними прийомами, уміння конструювати уроки класичних типів – набуття нових знань, формування умінь і навичок, узагальнення і систематизації, контролю знань, комбінованого, а також нестандартних уроків, що ефективно формують здатність до нестандартного мислення, творчості, підвищують інтерес до предмету, активізують навчальну діяльність.

В школі створено можливість для систематичного використання сучасних мультимедійних засобів навчання, комп’ютерної, проекційної техніки, педагогічних програмних засобів.

Усе це забезпечує можливість для досягнення освітнього процесу – інтелектуально-творчого, морального, національно-культурного, естетичного збагачення, розвиток та закріплення на цій основі індивідуальних якостей шляхом засвоєння навчального матеріалу, вироблення умінь навчальної, трудової, організаційної, художньо-естетичної діяльності.

Мережа школи:

ü  початкова школа:

1 клас (перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий) – 1;

2 клас (перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий) 1;

3 клас (основний, за програмою НУШ) – 1;

4 класи (основний, за програмою НУШ) – 1;

ü  основна школа – 5-9 класів – 5;

ü  старша школа – 10-11 класів – 2;

Кадрове забезпечення:

Всього педагогічних працівників - 22 (20 та 2 декретна відпустка), із них: практичний психолог - 1, соціальний педагог – 1, завідувач бібліотеки – 1,  вихователь ГПД – 2, керівник гуртка – 7. Відмінник народної освіти – 1 (4,5%), старший вчитель – 8 (36,4%), вища кваліфікаційна категорія – 10 (45,5%), перша – 3 (13,6%), друга – 2 (9,1%), спеціаліст – 5 (22,7%), молодший спеціаліст – 1 (4,5%).

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності

Адміністрація навчального закладу створює та забезпечує належні, безпечні та здорові умови здобуття освіти. Для забезпечення освітнього процесу база школи складається із  навчальних кабінетів, спортивногозалу, медичного і  комп'ютерного класів, їдальні, бібліотеки. Класні кімнати початкової школи мають на своїй території рекреаційні зони, в яких розміщуються м’які куточки; на поверхах школи знаходяться м’які пуфи, лави та столики, за якими учні мають змогу відпочити. Школа має кабінети: інформатики, фізики, математики, української мови та літератури, англійської мови, біології, хімії, історії.

Початкова школа активно та креативно підійшла до впровадження концепції Нової української школи. Для цього було створено нове освітнє середовище, що сприяє вільному розвитку творчої особистості дитини. З цією метою в школі змінюється просторово-предметне оточення, програми та засоби навчання. У зв’язку з тим, що в шкільному житті зросте частка групової, ігрової, проектної і дослідницької діяльності, урізноманітнюємо варіанти упорядкування освітнього простору – створено мобільні робочі місця, які можна легко трансформувати для групової роботи. Дизайн освітнього простору початкової школи спрямований на розвиток дитини і мотивації її до навчання.

Освітня програма реалізується через упровадження педагогічних технологій, орієнтованих на:

ü   всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та

ü   наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб;

ü   формування цінностей;

ü   розвиток самостійності, творчості та допитливості;

ü   розвиток самостійності і креативності мислення;

ü   активізацію діяльності здобувачів освіти;

ü   формування комунікативної культури;

ü   відстеження індивідуального розвитку дитини.

Основною формою роботи є класно-урочна система. У закладі використовується гнучка структура уроку, що передбачає сукупність і взаємодію важливих елементів та їх цілей на різних рівнях і в різноманітних поєднаннях, що призводить до інноваційних форм навчання. Разом з традиційними уроками різних типів (формування компетентностей, розвитку компетентностей, перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей, корекції основних компетентностей, комбінований урок) педагоги закладу застосовують інноваційні форми організації освітнього процесу (екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, дебати, дослідження, проектування, дослідницька діяльність тощо).

Застосування сучасних освітніх технологій не відкидає традиційної методики викладання, а є складовою системи педагогічних технологій як сукупності методів, методичних прийомів, форм організації навчальної діяльності, що забезпечують досягнення очікуваних результатів.

 

Розділ VІІ. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

 

Введення в Україні сучасних технологій оцінювання школярів, проведення ЗНО та ДПА навчальних досягнень учнів, упровадження в життя ідеї стандартизації в освіті потребують широкого застосування моніторингових досліджень. Це дає можливість забезпечити кожного учня інформацією про стан його навчальної підготовки та допомогти йому в корегуванні цього стану відповідно до його запитів і потреб. Моніторингові дослідження передбачають постійне спостереження за будь-яким навчальним процесом з метою виявлення його відповідності очікуваним результатам, визначення передумов для прийняття управлінських рішень і запровадження необхідних змін в освіті, спрямованих на підвищення її якості.

Напрями моніторингу якості освіти

Моніторинг умов функціонування освітньої системи:

ü   якість кадрового забезпечення;

ü   рівень навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення;

ü   рівень науково-методичної роботи;

ü   стан запровадження профільного навчання.

Моніторинг освітнього процесу:

ü   рівень викладання базових дисциплін;

ü   стан запровадження освітніх інновацій;

ü   рівень реалізації виховних систем.

Моніторинг  результатів освітнього процесу:

ü   рівень навченості учнів з предметів інваріантної частини;

ü   рівень соціального, психічного, фізичного розвитку особистості;

ü   рівень вихованості учнів.

Очікувані результати:

ü   покращення якості надання освітніх послуг;

ü   підтримка обдарованої молоді;

ü   підняття престижу творчих педагогів;

ü   впровадження освітніх інновацій;

ü   створення позитивного іміджу, конкурентноздатності школи.

У зв'язку з оновленням навчальних програм 1-4-х класів Міністерством освіти і науки України внесені зміни до орієнтовних вимог до оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи  Передусім вимоги до оцінювання розроблено з огляду на вікові особливості дітей — окремо для 1-х, 2-х, 3-х та 4-х класів. 

Результати оцінювання навчальних досягнень учнів визначено як конфіденційну інформацію, доступну лише для дитини та її батьків (або осіб, які їх замінюють). Оцінювання в початковій школі ґрунтується на врахуванні рівня досягнень учня/учениці, а не ступеня його невдач.

Оцінювання — це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня/учениці в оволодінні змістом предмета відповідно до вимог чинних навчальних програм.

У 1-х класах допустиме лише вербальне оцінювання. Оцінюючи вербально, можна використовувати як усні, так і письмові оцінні судження щодо навчальних досягнень учнів. При цьому оцінні судження формулюють так, аби охарактеризувати процес навчання учня та означити кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння знань і вмінь з навчальних предметів характеристику особистісного розвитку учня. 
Характеристика особистісного розвитку учнів відображає самостійність, відповідальність, комунікативність, уміння працювати в групі, ставлення до навчальної праці, рівень прикладених зусиль, сформованість навчально-пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та загальнонавчальних умінь тощо та здійснюється вербально під час поточного контролю.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу

Орієнтирами для спостереження та оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого діти можуть досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чи рівня.

Вимоги до очікуваних  результатів навчання та компетентностей учнів початкової освіти використовуються для:

організації постійного спостереження за навчальним поступом;

обговорення навчального поступу з батьками або особами, що їх замінюють;

формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.

Формувальне оцінювання передбачає відстеження особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.

У процесі організації контрольно-оцінювальної діяльності необхідно враховувати спостереження за навчальним поступом учнів.

Формувальне оцінювання оцінює процес навчання учнів, а не результат.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний поступ учнів; формувати в дитини впевненість у собі, наголошуючи на її сильних сторонах, а не на помилках, діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;  підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів; запобігати побоюванням помилитися.

Водночас доцільно вчити дітей взаємооцінюванню, при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Це активізує навчальну роботу, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значимості кожного в колективів.

Формувальне оцінювання можна забезпечити використанням мовного портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання.

Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат не є  предметом розгляду у 1 класі, але стають актуальними на подальших навчальних етапах у початковій школі.

Завершальне (підсумкове) оцінювання за рік здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці.

Надзвичайно важливою складовою формувального оцінювання є форма повідомлення про нього учневі/ учениці та батькам.

Учителі, які викладають навчальні предмети у початковій школі дають характеристику предметних компетентностей учня за чотирирівневою системою. У 1-2 класах оцінювання має описовий характер як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та навчального процесу в цілому, але не результату.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 класів

1 КЛАС:
ВЕРБАЛЬНО оцінюються УСІ ПРЕДМЕТИ, в тому числі інваріантного складника.
Підсумкова перевірка в 1 класі включає лише підсумкові контрольні роботи в кінці навчального року, жодних тематичних перевірок (контрольних робіт).

2 КЛАС:

Словесно-вербальне (формувальне) оцінювання
ВЕРБАЛЬНО можуть оцінюватися УСІ ПРЕДМЕТИ, але виключно за рішенням педагогічної ради навчального закладу;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, які для вивчення було обрано навчальним закладом;
ВЕРБАЛЬНО оцінюються
 предмети ІНВАРІАНТНОЇ складової:
• «Інформатика»;
• «Музичне мистецтво»;
• «Образотворче мистецтво»;
• інтегрований курс «Мистецтво»;
• «Основи здоров’я»;
• «Фізична культура»;
• «Я у світі»;
• «Трудове навчання».
3 КЛАС:
РІВНЕВЕ оцінювання предметів ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, що було обрано для вивчення навчальним закладом;
РІВНЕВЕ оцінюванння
 предметів ІНВАРІАНТНОЇ складової:
• «Інформатика»;
• «Музичне мистецтво»;
• «Образотворче мистецтво»;
• інтегрований курс «Мистецтво»;
• «Основи здоров’я»;
• «Фізична культура»;
• «Я у світі»;
• «Трудове навчання».
РІВНЕВЕ оцінювання здійснюється навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ складової, що належать до наступних освітніх галузей:
• «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»;
• «Математика»;
• «Природознавство».

4 КЛАС:
РІВНЕВЕ оцінювання предметів ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, що було для вивчення обрано навчальним закладом;
РІВНЕВЕ оцінювання предметів ІНВАРІАНТНОЇ складової:
• «Інформатика»;
• «Музичне мистецтво»;
• «Образотворче мистецтво»;
• інтегрований курс «Мистецтво»;
• «Основи здоров’я»;
• «Фізична культура»;
• «Я у світі»;
• «Трудове навчання».

РІВНЕВЕ оцінювання здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ складової, що належать до наступних освітніх галузей:
• «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»;
• «Математика»;
• «Природознавство»

• «Англійська мова»
Перевірка включає тематичну діагностичні роботи.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

Рівні навчальних досягнень: I. Початковий

1 бал - Учні засвоїли знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень.

2 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, володіють окремими видами умінь на рівні копіювання зразка виконання певної навчальної дії.

3 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання, потребують детального кількаразового їх пояснення.

Рівні навчальних досягнень: II. Середній

4 бали - Учні відтворюють частину навчального матеріалу у формі понять з допомогою вчителя, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.

5 балів - Учні відтворюють основний навчальний матеріал з допомогою вчителя, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять.

6 балів - Учні будують відповідь у засвоєній послідовності; виконують дії за зразком у подібній ситуації; самостійно працюють зі значною допомогою вчителя.

Рівні навчальних досягнень: III. Достатній

7 балів - Учні володіють поняттями, відтворюють їх зміст, уміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.

8 балів - Учні вміють розпізнавати об'єкти, які визначаються засвоєними поняттями; під час відповіді можуть відтворити засвоєний в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв'язків; володіють вміннями на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконують з незначною допомогою вчителя; відповідають з окремими неточностями.

9 балів - Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, володіють вміннями виконувати окремі етапи розв'язання проблеми і застосовують їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність).

Рівні навчальних досягнень: IV. Високий

10 балів - Учні володіють системою понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлюють як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв'язки; вміють розпізнавати об'єкти, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; відповідь аргументують новими прикладами.

11 балів - Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, вміють застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях.

12 балів - Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійні роботи виконують під опосередкованим керівництвом; виконують творчі завдання.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної і старшої школи

Рівні навчальних досягнень: I. Початковий

1 бал - Учні розрізняють об'єкти вивчення.

2 бали - Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення.

3 бали - Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання.

Рівні навчальних досягнень: II. Середній

4 бали - Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію.

5 балів - Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, правило.

6 балів - Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком.

Рівні навчальних досягнень: III. Достатній

7 балів - Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії.

8 балів - Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності.

9 балів - Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією.

Рівні навчальних досягнень: IV. Високий

10 балів - Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення.

11 балів - Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми.

12 балів - Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення.

Відповідно до типових освітніх програм для недопущення перевантаження учнів враховуються їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів будуть враховані результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

 

Розділ VІІІ. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Освітня програма Вільнотерешківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ім..І.М.Волочая розроблена на виконання Закону України «Про освіту», Закону України «Про загальну середню освіту», постанов Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», наказів МОН України:

№268 від 21.03.18 зі змінами в наказі № 1272 від 08.10.19 “Про затвердження типових освітніх програм для 1 -2 класів закладів загальної середньої освіти” (1-2 класи);

№ 1461 від 21.12 18 зі змінами у наказі від 08.10.19 № 1273 “Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти” (3-4 класи);

№ 405 від 20.04.2018 року «Про затвердження типової освітньої програми закладів освіти ІІ ступеня» (5-9 класи);

№ 1493 від 28.11 2019 року “Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня” (10-12 класи).

Розділ ХІХ. Основні аспекти освітньої програми у навчальному закладі на 2021/2022 н.р.:

Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній і ключових компетентностей)

Освітня програма закладу спрямована на:

ü   поєднання стабільного змісту освіти і варіативності вибору навчальних дисциплін, наявності різних програм та альтернативних підручників з кожного предмету;

ü   диференційованого та індивідуального навчання на всіх ступенях вільного застосування вчителями різних методик, навчання та виховання;

ü   розширення повноважень вчителів, учнів, батьків в управлінні школою, вирішенні методичних, педагогічних, фінансових питань, завдань розвитку матеріальної бази;

ü   утвердження в школі атмосфери гуманізму, поваги до особистості вчителя і учня;

ü   формуванню у підростаючого покоління патріотизму, потреби турбуватись про майбутнє Батьківщини, національної самосвідомості;

ü   суверенності: школа є самостійним, національним державно-громадським інститутом освіти, виховання і педагогічної діяльності. Це проявляється в практичній можливості розробки концепції системи, змісту, структури освіти і виховання,  навчального плану, програм та посібників, у вільному вирішенні всіх кадрових та інших питань управління школою матеріального та фінансового забезпечення;

ü   єдності та взаємозв’язку школи з усіма сферами життя народу, його культурою, інтеграції всіх ціннісних виховних сил суспільства.

Ключові компетентності

ü Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

ü Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

ü Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

ü Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

ü Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

ü Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

ü Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

ü Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.

ü Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

ü Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Наскрізні лінії

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; вони враховуватимуться при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

ü Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

ü Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

ü Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

ü Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової середньої освіти. Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. (відповідно до Закону України «Про освіту»). Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року. Бажаючі навчатись у профільній школі складають конкурсне випробування у формі екзамену (тесту) з математики та інформатики.

 




Немає коментарів:

Дописати коментар