На уроках "Здоровя, безпека та добробут" учні дізналися, чому важливо правильно харчуватися та як обирати корисні продукти щодня. Діти обговорили: що входить до збалансованого раціону, чому овочі та фрукти мають бути щодня на столі, яку роль відіграють вода та режим харчування, чому варто обмежувати солодощі та фастфуд. Під час заняття учні активно ділилися власними звичками, складали "тарілку здорового харчування" та робили висновки: їжа має бути не лише смачною, а й корисною!
Міжнародний день шкільного харчування (International School Meals Day) відзначають щороку у другий четвер березня. Цей день є важливою подією, яка підкреслює важливість поживного харчування в освітніх установах по всьому світу. Ця подія, що відзначається щорічно, має на меті підвищити обізнаність про роль здорового харчування в школах та його вплив на успішність, культурний обмін і добробут дітей у всьому світі.
«Свою Україну любіть. Любіть її… Во время люте, в останню, тяжкую минуту за неї Господа моліть».
.jpeg)
З метою недопущення поширення інформації, розголошення якої становить або може становити загрозу національним інтересам, нагадуємо про необхідність системного інформування відвідувачів (користувачів, читачів) закладу освіти Вільнотерешківської гімназії ім.І.М.Волочая та їх батьків про небезпеку публікації будь-яких відеоматеріалів, фотоматеріалів чи дописів у медіа, соціальних мережах та месенджерах, що містять відомості про місця влучань, наслідки обстрілів, переміщення техніки, розташування об’єктів інфраструктури або інші дані, які можуть бути використані противником.
Що заборонено висвітлювати під час дії воєнного стану
В умовах повномасштабної збройної агресії проти України, поширення певної інформації може прямо загрожувати безпеці наших військових, інфраструктури та громадян. Особливо це стосується контенту у соціальних мережах, який може бути використаний ворогом для коригування вогню або планування атак.
Інформація, розголошення якої заборонено:
Відомості про військові підрозділи:
найменування частин та підрозділів ЗСУ; їхнє місце розташування; кількісний склад особового складу; наявне озброєння та техніка, їхній стан і місце зберігання; умовні позначення об'єктів.
Інформація про військові операції: проведення або підготовка бойових операцій; система охорони та оборони військових частин; порядок залучення сил і засобів; переміщення або розгортання військ (у т.ч. маршрути, кількість, назви); тактика, методи дій та унікальні операції ЗСУ; зниклі, збиті літаки, кораблі та пошукові операції; плани маскування, дезінформації чи протидії ворогу; методи інформаційно-психологічного впливу.
Дані про дії противника: ефективність або способи ведення радіоелектронної боротьби; відомості про відкладені чи скасовані атаки.
Наслідки ворожих обстрілів: місця та час влучань ракет або снарядів; фото/відео моментів «прильоту»; дані про роботу української ППО; фото ворожої техніки з розпізнавальними позначками чи номерами.
Неперевірена або чутлива інформація: повідомлення про втрати серед цивільного населення чи військових без офіційного підтвердження; публікації, що містять елементи пропаганди або виправдання збройної агресії РФ.Важливо: що вважається розповсюдженням
розміщення в Інтернеті, зокрема в соцмережах; публікації у ЗМІ; передача даних стороннім особам; обговорення в ефірах телебачення або радіо; неналежне зберігання інформації, що дозволило отримати її стороннім особам.
Дотримання інформаційної безпеки — це не лише вимога закону, а й запорука збереження життя, перемоги та національної безпеки.Кременчуцьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області надсилає Вам актуальну інформацію щодо забезпечення безперебійним електроживленням закладів освіти з метою дотримання санітарних норм та безпеки харчування дітей. Просимо дану інформацію врахувати в роботі, довести до відома директорівзакладів освіти та розмістити на Ваших офіційних сайтах.
У зв’язку з частими та тривалими відключеннями електроенергії, що спостерігаються в Україні, Держпродспоживслужба наголошує на критичній необхідності забезпечення закладів освіти джерелами безперебійного живлення (ДБЖ) та резервними джерелами енергії. Це особливо важливо для безпечного зберігання харчових продуктів, стабільної роботи харчоблоків та забезпечення безперервності навчального процесу. Відсутність електропостачання створює значні ризики для якості, безпечності та придатності харчових продуктів, що використовуються ушкільних та дошкільних харчоблоках.Основні небезпеки:
1. Порушення температурних режимів зберігання.
- у холодильному обладнанні температура може підвищуватись до критичних значень уже через 1–2 години;
- продукти тваринного походження (м’ясо, риба, молочні продукти) стають небезпечними для споживання;
- заморожені продукти можуть почати відтавати, що потребуватиме негайного списання.
2. Перехресне забруднення.
У разі вимкнення вентиляції, водонагрівачів та мийного обладнання виникає ризик недотримання гігієнічних вимог під час приготування страв.
3. Зупинка роботи електричних приладів харчоблоків. Більшість шкільних харчоблоків працюють саме на електроприладах: електроплити, духові шафи, холодильні та морозильні камери, посудомийні машини, теплові столи та марміти. Відсутність електроенергії унеможливлює повноцінне приготування та подачу гарячих страв дітям.
Резервним електроживленням необхідно забезпечити критичне обладнання в шкільних харчоблоках, а саме: холодильні камери, морозильні камери, термометри та системи контролю температури, системи вентиляції та освітлення харчоблоку.
Це дозволить підтримувати допустимі температурні режими щонайменше кілька годин. Акумуляторними станціями або генераторами для роботи:
електроплит — для приготування гарячих страв, кип’ятильників або бойлерів — для забезпечення гарячої води, мийного обладнання, санітарно-гігієнічних інструментів.
Основними вимогами щодо зберігання продуктів у період нестабільного електропостачання є:
1. Постійний температурний контроль холодильників і морозильних камер,
з фіксацією даних у відповідних журналах.
2. Інструкції для персоналу, що робити у разі відключення електроенергії.
3. Система швидкого реагування:
- за тривалого знеструмлення — переміщення продуктів у альтернативні
холодові ємності або транспорт до резервного місця зберігання; - своєчасне
списання продуктів, що втратили придатність.
4. Своєчасна інформованість керівництва закладу про будь-які порушення харчування.
5. Гарантована наявність гарячої води, необхідної для миття посуду та інвентарю.
6. Санітарне утримання харчоблоку, навіть у разі зупинки частини обладнання.
Рекомендації закладам освіти;
- провести аудит харчоблоку на предмет потреб у резервному живленні;
- забезпечити пріоритетне підключення ДБЖ до холодильного та технологічного обладнання;
- розробити план дій під час тривалих відключень електроенергії;
- переглянути меню, передбачивши страви, які можна приготувати у разі обмежень;
- забезпечити персонал термометрами, переносними лампами, засобами дезінфекції.
Соціальна та санітарна важливість стабільного електроживлення
Забезпечення джерелами безперебійного живлення — це не лише питання комфорту. Це питання здоров’я та безпеки дітей, адже:
- правильно збережені продукти запобігають харчовим отруєнням;
- стабільна робота харчоблоків гарантує повноцінне, збалансоване харчування;
- виконання санітарних норм — обов’язок кожного закладу освіти.
Держпродспоживслужба закликає керівників закладів освіти вжити усіх необхідних заходів для забезпечення безперебійної роботи харчоблоків та належного зберігання харчових продуктів у період відключень електроенергії. Це ключова умова збереження здоров’я дітей і дотриманнядержавних санітарних вимог!
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про освіту» та статтею 5 Закону України «Про повну загальну середню освіту» (далі – закони) мовою освітнього процесу є державна мова.Відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані застосовувати українську мову під час виконання своїх посадових обов’язків. Це правило розповсюджується на весь робочий час, включаючи навчальні заняття, перерви, виховні заходи та спілкування в позаурочний час. Окрім того, батьки учнів як учасники освітнього процесу також мають дотримуватися вимог законодавства та послуговуватися державною мовою у спілкуванні з дітьми, педагогічними працівниками. Водночас закони гарантують право на навчання мовами національних меншин, що є офіційними мовами Європейського Союзу, або мовами корінних народів поряд із обов’язковим вивченням державної мови. Актуальною залишається проблема використання російської мови в учнівському та педагогічному середовищах, що зумовлене як впливом країни- агресора, так і звичками родинного спілкування.Для вирішення цієї проблеми важливими є неухильне виконання законодавства про мову в закладах освіти як під час навчальних занять, так і в позаурочний час, активізація роз’яснювальної роботи з учнями та їхніми батьками, проведення заходів із популяризації державної мови, підвищення рівня володіння українською мовою педагогічними працівниками тощо. Принагідно інформуємо, що діти і дорослі мають усі можливості для вивчення й удосконалення української мови. Для учнів розроблено онлайн-курс «мовА моЯ (від А до Я: література, історія, природа/географія...)», що містить пізнавальний матеріал українознавчого компоненту (https://lms.eschool.net.ua/courses/course-v1:UIED+Curs5-7Nush+2024/about) .На вебплатформі дистанційного навчання «Всеукраїнська школа онлайн» (https://lms.e-school.net.ua/) можна переглядати уроки української мови, виконувати завдання, що сприятиме удосконаленню знань із предмета. У різних містах України на волонтерських засадах працюють безкоштовні курси української мови, що дає можливість вивчати українську мову всім охочим. Інформація про безкоштовні курси, розмовні клуби, інтернет-ресурси для опанування та підвищення рівня володіння українською мовою розміщені на офіційному сайті Уповноваженого із захисту державної мови за покликанням: https://mova-ombudsman.gov.ua/kursy. Звертаємо увагу, що згідно зі статтею 54 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон) кожна особа може звернутися до Уповноваженого із захисту державної мови зі скаргою про порушення вимог цього Закону та щодо усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою. Скарги подаються Уповноваженому протягомшести місяців з дня виявлення заявником порушення.За порушення вимог Закону Уповноваженим із захисту державної мови може накладатися штраф.
25 лютого 1871 р. в Новоград-Волинському народилася Лариса Косач, яка увійшла в історію під псевдонімом Леся Українка. Саме вона стала однією з центральних постатей української культури та піднесла її до європейського рівня.
День української жінки дедалі частіше пов’язують із днем народження Лесі Українки – символом інтелекту, сили духу та національної гідності. Це не просто нова дата в календарі, а переосмислення ролі жінки в історії та сучасності України.
20 лютого щорічно відзначається День Героїв Небесної Сотні згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року № 69/2015 "Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні".
20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.Це – день жалоби, оскільки він пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії на сході України, але він покликаний ушановувати не смерть, а боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу. Чітка громадянська позиція та готовність обстоювати її до кінця – це ті якості, які мали Герої Небесної Сотні та які гідні наслідування.
Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, гідність, свобода, суверенність держави, демократія, європейський вибір.
Головна мета реформи шкільного харчування - забезпечення якісним і безпечним харчуванням 3 млн дітей ⠀ 16 грудня у Києві відбулась нарада, на якій підбили підсумки реалізації Стратегії реформування шкільного харчування за 2023–2025 роки, а представили оновлену Стратегію реформи шкільного харчування до 2027 року. МОН (Міністерство освіти і науки) України активно реформує систему шкільного харчування, забезпечуючи гарячими обідами учнів 1-4 класів та пільгові категорії. З 2024 року впроваджено державну субвенцію для харчування молодших школярів, а до вересня 2026 року планується безкоштовне харчування для всіх учнів 1-11 класів.
Через постійні атаки ворога на енергосистему України, освітні заклади часто стикаються з викликами при організації навчального процесу та побуту дітей. Одним із найскладніших питань залишається забезпечення гарячим харчуванням в умовах відсутності світла. Щоб врегулювати цю ситуацію, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 17 грудня 2025 р. № 1677, яка вносить зміни до чинних норм та порядку організації харчування.
Гнучкість у дотриманні меню
Головна зміна полягає в тому, що у разі відсутності електропостачання заклади освіти можуть тимчасово не дотримуватися встановлених норм споживання основних продуктів та затвердженого меню у повному обсязі. Це дозволяє адміністраціям оперативно адаптуватися до критичних ситуацій, коли приготувати повноцінний гарячий обід технічно неможливо.
Чим можна замінити гарячі страви?
Якщо з моменту останнього прийому їжі минуло понад 4 години, а забезпечити гаряче харчування через відсутність світла та резервних джерел живлення не вдається, дозволено використовувати альтернативи,:
• готові харчові продукти та кулінарні вироби з асортименту буфету (відповідно до вимог Санітарного регламенту),;
• напої та страви тривалого зберігання;
• готові продукти промислового виробництва, що відповідають рекомендованому переліку (Додаток 16 до Норм харчування),.
Використання надзвичайних запасів
Нові правила офіційно дозволяють використовувати запаси води та продуктів тривалого зберігання, які були створені на випадок надзвичайної ситуації, для щоденного харчування дітей під час тривалих відключень електроенергії.
Також у документі нагадують, що законодавство вже передбачає механізм списання продуктів, якщо через раптове вимкнення світла технологічний процес приготування страв було перервано і завершити його неможливо (наприклад, при роботі через аутсорсинг чи кейтеринг).
Пріоритет — безпека та якість
Міністерство освіти і науки України наголошує: попри всі складні обставини, безпечність та якість харчування залишаються незмінним пріоритетом. Навіть за умови використання сухих пайків чи буфетної продукції, вони повинні відповідати встановленим стандартам якості.
Органи місцевого самоврядування та керівники закладів мають врахувати ці зміни при плануванні роботи, щоб кожна дитина мала доступ до їжі навіть у найтемніші часи.
