Відшуміла
зима лютими морозами, відхурделила сніжними віхолами, а на зміну їй прийшла чарівна
звабно-принадлива красуня — весна. Тож недаремно саме вона увібрала в себе одне з найкращих, найсвітліших свят — 8 Березня, саме в цей день ми вшановуємо жінку, від якої пішло все прекрасне на
землі. Жінка – це краса, любов, радість
і ніжність, натхнення. Недарма ж найсвятіші на
землі слова мають жіночий рід – Земля,
Вітчизна, Матір, а ще Віра, Надія, Любов.
Воістину небесна і земна,
Заквітчана і терном і барвінком,
Свята і грішна,
Рідна, чарівна
Повіки будь!
Повіки слався, жінко!
Якби не ти, земля моя сумна
Зневірилась би в щирості і слові,
Бо вже давно тримається вона,
Не на китах, а на твоїй любові.
Цвіти мені калиною край неба,
Все людяне, що в серці я зберіг,
Від тебе,
І про тебе,
І для тебе
І квіти, і земна любов до твоїх ніг.
Немає коментарів:
Дописати коментар