Благословенна та ясна година,
Коли Буквар до рук бере дитина,
Коли читає “Кобзаря “ юнак,
Коли Франка “огромнії сонети
” Підносять дух, коли говорять Гете, Шекспір,
Міцкевич, Лермонтов, Бальзак Дмитро Павличко
Земля формується, теплий , м’який клімат, буйна рослинність – декілька метрів заввишки, величезні тварини, ящури...
Дуже тяжким було життя перших людей. Жили вони у величезних печерах великими колективами, бо поодинці вижити в ті часи було неможливо. Але з часом людина розвивалася, набувала певного досвіду життя. Тож виникала потреба записувати, передавати іншим свій досвід і знання.
Історики стверджують , що сторінками найдавніших книжок ставали камені, стіни печер... Гострим предметом, а згодом різнокольоровою глиною на стінах свого помешкання людина зображує тварин, на яких полює, сцени життя свого племені
Пергамент
Книги – сувої робили також із пергаменту – тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії (у стародавньому місті Пергамі) в ІІ тисячолітті до н.е., через те матеріал із шкіри і назвали „пергамент”. Цар міста Евмен ІІ заснував бібліотеку в 200 000 сувоїв.
Для виготовлення пергаменту використовувалась шкіра з теляти, козеняти, овечки не старіше шести тижнів. Цю шкіру розмочували в проточній воді шість діб, потім посипали вапном, клали в сиру яму для відгнивання шерсті на 12 – 20 діб. Вичищену від вовни шкіру заквашували у вівсяних чи пшеничних висівках. Коли вона ставала м’якою, вирівнювали і натирали пемзою. На виготовлення однієї книжки потрібні були шкіри із цілої череди телят.
Люди відчували потребу в матеріалі для письма, який був би довговічним, стійким до сонця і вологи. Нарешті допитливий розум людини винайшов папір.
Де вперше було виготовлено папір?
У Китаї в 12 сторіччі. Китайські літописи повідомляють, що папір був винайдений у 105 році н. е. Цай Лунем. У китайському літописі говориться "Всякий високо цінує діяльність Цай-Луна: він винайшов папір, і слава його живе дотепер ..."
Китайці довго тримали в секреті виготовлення паперу. За розголошення секрету його виготовлення , майстра чекала смертна кара . Але під час зіткнення з арабами в передгір'ях Тянь-Шаню декілька китайських майстрів потрапили в полон. Від них араби навчилися самі робити папір і протягом п'яти століть дуже вигідно збували його до Європи.
З винайденням паперу робити книжки було ще дуже важко. Адже їх писали від руки спеціально навчені майстри – переписувачі. Вони писали уставом, напівуставом та скорописом , тобто красивими літерами з елементами прикрашання та звичайними, без прикрас, літерами. Така робота тривала місяцями, роками, а то й десятиріччами. Потім книгу „одягали” в оправу, оздоблену сріблом, золотом, дорогоцінними каміннями. Оправи закривали застібками, деякі зачиняли на замок. Коштували ці книжки дуже дорого.
Коли Буквар до рук бере дитина,
Коли читає “Кобзаря “ юнак,
Коли Франка “огромнії сонети
” Підносять дух, коли говорять Гете, Шекспір,
Міцкевич, Лермонтов, Бальзак Дмитро Павличко
Земля формується, теплий , м’який клімат, буйна рослинність – декілька метрів заввишки, величезні тварини, ящури...
Дуже тяжким було життя перших людей. Жили вони у величезних печерах великими колективами, бо поодинці вижити в ті часи було неможливо. Але з часом людина розвивалася, набувала певного досвіду життя. Тож виникала потреба записувати, передавати іншим свій досвід і знання.
Історики стверджують , що сторінками найдавніших книжок ставали камені, стіни печер... Гострим предметом, а згодом різнокольоровою глиною на стінах свого помешкання людина зображує тварин, на яких полює, сцени життя свого племені
Перша книга - кам"яна
Розповідають, що був такий дивак, який шукавпершу книжку по всіх бібліотеках і букіністичних магазинах. Але він так і не зміг установити, яка книга була першою. Бо першакнига – це книга, яку учені назвали „ кам’яною книгою”. З неї ми, сучасні люди, дізналися, якими були наші далекі предки, як вони жили.
.
Книги з папірусу
Стебло папірусу обчищали від тонкої кори, обережно виймали пористу серцевину. Її розрізали на тонкі довгі пластинки, складали і склеювали . Мокрі сторінки пресували, а потім відполіровували рівними ракушками. Аркуші з папірусу були тендітні і на згинах швидко ламалися. Тому їх склеювали і скручували в сувій. Така книга отримала назву книга-сувій із папірусу.
Пергамент
Книги – сувої робили також із пергаменту – тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії (у стародавньому місті Пергамі) в ІІ тисячолітті до н.е., через те матеріал із шкіри і назвали „пергамент”. Цар міста Евмен ІІ заснував бібліотеку в 200 000 сувоїв.
Для виготовлення пергаменту використовувалась шкіра з теляти, козеняти, овечки не старіше шести тижнів. Цю шкіру розмочували в проточній воді шість діб, потім посипали вапном, клали в сиру яму для відгнивання шерсті на 12 – 20 діб. Вичищену від вовни шкіру заквашували у вівсяних чи пшеничних висівках. Коли вона ставала м’якою, вирівнювали і натирали пемзою. На виготовлення однієї книжки потрібні були шкіри із цілої череди телят.
Люди відчували потребу в матеріалі для письма, який був би довговічним, стійким до сонця і вологи. Нарешті допитливий розум людини винайшов папір.
Де вперше було виготовлено папір?
У Китаї в 12 сторіччі. Китайські літописи повідомляють, що папір був винайдений у 105 році н. е. Цай Лунем. У китайському літописі говориться "Всякий високо цінує діяльність Цай-Луна: він винайшов папір, і слава його живе дотепер ..."
Китайці довго тримали в секреті виготовлення паперу. За розголошення секрету його виготовлення , майстра чекала смертна кара . Але під час зіткнення з арабами в передгір'ях Тянь-Шаню декілька китайських майстрів потрапили в полон. Від них араби навчилися самі робити папір і протягом п'яти століть дуже вигідно збували його до Європи.
З розвитком науки паперу знадобилось стільки, що ганчірок не вистачало. Спробували виготовляти папір з рослин. В кінці- кінців зупинились на деревині. А із усіх дерев найкращими виявились хвойні- ялина, сосна, піхта
З винайденням паперу робити книжки було ще дуже важко. Адже їх писали від руки спеціально навчені майстри – переписувачі. Вони писали уставом, напівуставом та скорописом , тобто красивими літерами з елементами прикрашання та звичайними, без прикрас, літерами. Така робота тривала місяцями, роками, а то й десятиріччами. Потім книгу „одягали” в оправу, оздоблену сріблом, золотом, дорогоцінними каміннями. Оправи закривали застібками, деякі зачиняли на замок. Коштували ці книжки дуже дорого.
Папір В Україні
В Україні виробництво паперу розпочалося понад 450 років тому, в першій папірні, яку заснували в містечку Буську, що на Львівщині. Згодом такі ж папірні збудували на Волині, Київщині, у Лівобережній Україні.
До кінця ХVІ ст. їх діяло уже сім.
Народна мудрість і шана до книги найбільше звучить
у прислів`ях та приказках, яких народ склав безліч.
Хто багато читає, той багото знає.
Книга – твій друг, бо без неї – як без рук.
Книга – міст у світ знань.
Дім без книги – як голова без розуму.
З книгою дружити - весь вік не тужити.
Немає коментарів:
Дописати коментар