Вільнотерешківська гімназія ім.І.М.Волочая

ОБЕРЕЖНО – СКАЗ! Сказ залишається одним з найбільш небезпечних інфекційних (зоонозних) захворювань у більшості країн світу, в тому числі й в Україні. Це пов’язано з тим, що лікування від цього захворювання немає, воно завжди закінчується летально. Причому людина помирає протягом 4-5 днів у важких муках. Що необхідно знати про сказ і як вберегтись населенню від нього? Сказ, або водобоязнь, — особливо небезпечне, гостре, заразне, надзвичайно важке і невиліковне захворювання, яке неминуче закінчується смертю. Хворіють на нього люди і всі теплокровні тварини. Особливо небезпечні лисиці та безпритульні тварини, які не щеплені проти сказу. Збудник сказу є в слині і мозку хворої тварини або клінічно здорової вже за 10 днів до появи ознак хвороби, тобто, на перший погляд, цілком здорової тварини. Перебіг сказу в різних тварин має свої особливості. Загальноприйнятними є зміна поведінки, збудження, слиновиділення, блювання, параліч м’язів. Сказ у лисиць протікає своєрідно. Хворі тварини не нападають на людей, не завдають їм важких укусів, не бояться нікого, не збуджені, забігають у населені пункти. Проблема боротьби та профілактики сказу є не тільки ветеринарною і медичною, але й загальнодержавною. Оскільки тенденція до виникнення нових вогнищ зберігається, то необхідне комплексне здійснення заходів органами державної ветмедицини, охорони здоров’я, виконавчої влади, органів внутрішніх справ, житлово-комунального, лісового, мисливського господарств. Основою їх ефективного проведення є боротьба з безпритульними тваринами, контроль за утриманням домашніх тварин, проведення планових заходів щодо зниження чисельності лисиць, незалежно від термінів полювання, профілактичні щеплення проти сказу собак, кваліфікована і своєчасна допомога людям, які потерпіли від укусів тварин. Рекомендуємо не залишати без уваги випадки покусу, подряпини та ослинення людей чи тварин тваринами-хижаками. Звертайте увагу на поведінку тварин, особливо нещеплених проти сказу. Враховуючи те, що сказ — хвороба невиліковна, при найменшій підозрі треба повідомити органи ветмедицини та санітарно-епідеміологічну службу. Обов’язково слід звернутися за кваліфікованою медичною допомогою у лікувальні заклади. Тільки вчасно, кваліфіковано проведена первинна хірургічна обробка ран та вакцинація проти сказу може вберегти потерпілих людей від смертельних наслідків.Власникам тварин необхідно ізолювати підозрювану на сказ тварину. Тільки щеплення домашніх тварин може убезпечити їх від захворювання сказом. Якщо ми всі разом вирішуватимемо цю проблему — сказ відступить від нас назавжди.