100-річчя пам'яті Симона Петлюри

Симон Васильович Петлюра — видатний український державний, військовий і політичний діяч, журналіст та публіцист, який став одним із головних символів боротьби за незалежність України на початку XX століття

 Основні етапи життя та діяльності

• Ранні роки: Народився 10 (22) травня 1879 року в Полтаві в родині міщан козацького походження. Навчався у Полтавській духовній семінарії, звідки був виключений за українську національну діяльність.
• Публіцистика: До початку революції активно займався журналістикою. Працював редактором журналів «Украинская жизнь» у Москві та «Слово» у Києві, виступаючи як літературний і театральний критик.
• Військовий міністр: Після Лютневої революції 1917 року став одним із лідерів українського військового руху та першим генеральним секретарем з військових справ Української Центральної Ради.
• Голова Директорії: Наприкінці 1918 року став одним із керівників повстання проти гетьмана Павла Скоропадського. Згодом очолив Директорію УНР і став Головним отаманом її збройних сил, керуючи країною у надскладних умовах війни на кілька фронтів (проти більшовиків, білогвардійців та поляків).
• Варшавський договір: У квітні 1920 року уклав військово-політичний союз із Польщею (Юзефом Пілсудським) задля спільної боротьби проти більшовицької Росії, погодившись на тимчасову поступку західноукраїнських земель.
• Еміграція та загибель: Після поразки визвольних змагань перебував в еміграції, згодом оселився в Парижі. Був підступно вбитий радянським агентом Самуїлом Шварцбардом 25 травня 1926 року. Похований на паризькому цвинтарі Монпарнас/
•