Що потрібно знати про туберкульоз
Сухоти, тяжкий спадок минулого, повернулися в сучасний світ у формі
суперінфекції, проти якої виявилися малоефективними сучасні ліки й вакцини.
Від жодної інфекції не помирає стільки людей, скільки від туберкульозу. За
даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі занедужують на
туберкульоз 10 млн осіб, з яких З млн помирають.
Туберкульоз як захворювання, що уражає людей, відомий з давніх часів.
Виразні ознаки кісткового туберкульозу було виявлено в кістяку людини, яка
жила ще в кам’яному віці. Аналогічні зміни виявлялися й у муміфікованих трупах
єгиптян, які померли за 2-3 тис. років до нашої ери.
Це інфекційне захворювання спричиняє мікобактерія туберкульозу. Джерелами
туберкульозної інфекції є хворі на туберкульоз люди, тварини й птахи. Найбільшу
небезпеку для оточуючих становлять хворі на туберкульоз легенів з масивним
виділенням бактерій, які за добу можуть із мокротинням виділити мільярд і більше
мікобактерій і заразити десятеро й більше людей. За незначного виділення
бактерій зараження оточуючих значно менше.
Відомо понад п’ятдесят видів тварин і понад вісімдесят видів птахів, які
хворіють на туберкульоз. Із тварин для людини найне- безпечнішими є хворі на
туберкульоз корови й кози. У цьому випадку людина може заразитися через молоко
й молочні продукти, рідше — унаслідок уживання зараженого м’яса або контакту з
хворою твариною.
Туберкульоз передається переважно через повітря: під час кашлю й чихання
хворий разом з мокротинням і слиною виділяє мікобактерії.
Відомі контингенти людей, у яких ризик захворювання на туберкульоз вищий,
ніж у решти населення. До них належать хворі на хронічні неспецифічні
захворювання легенів, повторні пневмонії, цукровий діабет, психічні
захворювання, пилові захворювання легенів, виразкову хворобу шлунка й
дванадцятипалої кишки, а також особи, що зловживають алкоголем, і наркомани.
Підвищують ризик захворювання на туберкульоз вагітність і пологи, тривале
застосування гормонів. До групи ризику входять також мігранти, біженці, особи
БОМЖ, вимушені переселенці.
Для розвитку захворювання на туберкульоз важливе значення має кількість
туберкульозної інфекції та тривалість контакту з хворим. Частіше хворіють члени
родини хворого на туберкульоз, якщо він виділяє з мокротинням велику кількість
мікобактерій і погано дотримується санітарно-гігієнічних правил поводження.
Туберкульоз легенів починається зазвичай непомітно, і люди тривалий час
уважають себе здоровими. Іноді навіть широке ураження легенів з руйнуванням
легеневої тканини випадково виявляється під час профілактичної флюорографії. З
метою виявлення початкових і прихованих форм туберкульозу проводяться
профілактичні обстеження: щорічні туберкулінові проби в дітей і флюорографічні
огляди підлітків і дорослих.
Найбільш типовими проявами туберкульозу органів дихання є нездужання,
підвищена стомлюваність, розлади сну, погіршення апетиту, схуднення, підвищення
температури тіла до невисоких цифр увечері, пітливість уночі, кашель,
кровохаркання.
Часто туберкульоз протікає під маскою грипу, пневмонії із затяжним
перебігом. З появою наведених ознак людина повинна обов'язково звернутися до
поліклініки за місцем проживання, де незалежно від наявності страхового поліса
буде проведено обстеження на туберкульоз.
Обстеження містить у собі аналіз трьох порцій мокротиння на наявність
збудника туберкульозу та рентгенологічне обстеження.
Як відбувається зараження
Збудник туберкульозу — паличка Коха — передається повітряно-крапельним
шляхом. Один хворий за день «нагороджує» мікобактеріями близько двадцяти
здорових людей. Причому особисті контакти з носієм інфекції необов’язкові.
Отримати паличку Коха можна й у пристойному ресторані, якщо випити кави з
погано вимитої чашки. Або в дорогому магазині — провівши по губах пробником
губної помади, яку до вас використала хвора на туберкульоз.
Туберкульоз стійкий до холоду, тепла, вологи та світла. У вуличному пилу,
на сторінках книг палички Коха зберігаються живими впродовж трьох місяців.
Переносниками туберкульозу можуть бути мухи й таргани, а також м’ясо й молоко
хворих тварин.
Профілактика
Вакцинація. У деяких країнах вакцина від туберкульозу є обов’язковою для
всіх немовлят. На жаль, вона не дає 100%-го захисту від хвороби.
Харчування. Продукти, багаті на білок (м’ясо, молоко, сир, яйця), тваринні
жири (вершкове масло) і вітаміни (овочі та фрукти), за всіх часів
використовувалися як для профілактики, так і для лікування туберкульозу.
Свіже повітря. Найкраще степове або морське — як головна складова
профілактики хвороби.
Відмова від тютюнопаління. Курці в чотири рази частіше, ніж ті, хто не палить,
помирають від туберкульозу.
Симптоми:
♦ різка втрата у вазі (5-10 кг і більше);
♦ слабкість, пітливість (особливо вночі), зниження працездатності,
відсутність апетиту;
♦ можливе підвищення температури тіла — частіше ввечері — до
+37...+37,5'С.
Туберкульоз підступний!
На ранній стадії захворювання в «новобранців» немає ні скарг, ні кашлю, ні
температури.
Лише в разі подальшого розвитку захворювання хворих мучить сильний біль у
грудній клітці й кашель, а на пізніх стадіях — кровохаркання.
Діагностика туберкульозу:
♦ реакція Манту — проба з туберкуліном (мертвими паличками Коха);
♦ мазок мокротиння — виявляє туберкульоз на ранній стадії хвороби;
♦ рентгенівське обстеження — виявляє туберкульоз на пізніх стадіях,
коли почався розпад легенів;
♦ посів мокротиння — єдине дослідження, що показує, до яких ліків
чутливий різновид палички Коха.
Як лікують туберкульоз
Головний метод лікування – хіміотерапія. Лікування тривале – триває від
шести місяців до двох років. Проводиться одночасно чотирма-п’ятьма видами
протитуберкульозних препаратів. Головні принципи лікування хвороби — контроль і
безперервність. Якщо вживати ліки нерегулярно, лікуватися неповним набором
препаратів або завчасно перервати лікування, матимете високий шанс набути
лікарсько-стійкої форми туберкульозу. Від неї остаточно виліковують лише 65 %
хворих.
