Інформаційна хвилинка "Що потрібно знати про туберкулоз"

 

Що потрібно знати про туберкульоз

Сухоти, тяжкий спадок минулого, повернулися в сучасний світ у формі суперінфекції, проти якої виявилися малоефективними сучасні ліки й вакцини.

Від жодної інфекції не помирає стільки людей, скільки від ту­беркульозу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі занедужують на туберкульоз 10 млн осіб, з яких З млн помирають.

Туберкульоз як захворювання, що уражає людей, відомий з давніх часів. Виразні ознаки кісткового туберкульозу було вияв­лено в кістяку людини, яка жила ще в кам’яному віці. Аналогічні зміни виявлялися й у муміфікованих трупах єгиптян, які померли за 2-3 тис. років до нашої ери.

Це інфекційне захворювання спричиняє мікобактерія туберку­льозу. Джерелами туберкульозної інфекції є хворі на туберкульоз люди, тварини й птахи. Найбільшу небезпеку для оточуючих ста­новлять хворі на туберкульоз легенів з масивним виділенням бак­терій, які за добу можуть із мокротинням виділити мільярд і біль­ше мікобактерій і заразити десятеро й більше людей. За незначного виділення бактерій зараження оточуючих значно менше.

Відомо понад п’ятдесят видів тварин і понад вісімдесят видів птахів, які хворіють на туберкульоз. Із тварин для людини найне- безпечнішими є хворі на туберкульоз корови й кози. У цьому ви­падку людина може заразитися через молоко й молочні продукти, рідше — унаслідок уживання зараженого м’яса або контакту з хво­рою твариною.

Туберкульоз передається переважно через повітря: під час каш­лю й чихання хворий разом з мокротинням і слиною виділяє міко­бактерії.

Відомі контингенти людей, у яких ризик захворювання на ту­беркульоз вищий, ніж у решти населення. До них належать хворі на хронічні неспецифічні захворювання легенів, повторні пневмо­нії, цукровий діабет, психічні захворювання, пилові захворювання легенів, виразкову хворобу шлунка й дванадцятипалої кишки, а та­кож особи, що зловживають алкоголем, і наркомани. Підвищують ризик захворювання на туберкульоз вагітність і пологи, тривале застосування гормонів. До групи ризику входять також мігранти, біженці, особи БОМЖ, вимушені переселенці.

Для розвитку захворювання на туберкульоз важливе значен­ня має кількість туберкульозної інфекції та тривалість контакту з хворим. Частіше хворіють члени родини хворого на туберкульоз, якщо він виділяє з мокротинням велику кількість мікобактерій і погано дотримується санітарно-гігієнічних правил поводження.

Туберкульоз легенів починається зазвичай непомітно, і люди тривалий час уважають себе здоровими. Іноді навіть широке ураження легенів з руйнуванням легеневої тканини випадково виявляється під час профілактичної флюорографії. З метою вияв­лення початкових і прихованих форм туберкульозу проводяться профілактичні обстеження: щорічні туберкулінові проби в дітей і флюорографічні огляди підлітків і дорослих.

Найбільш типовими проявами туберкульозу органів дихання є нездужання, підвищена стомлюваність, розлади сну, погіршення апетиту, схуднення, підвищення температури тіла до невисоких цифр увечері, пітливість уночі, кашель, кровохаркання.

Часто туберкульоз протікає під маскою грипу, пневмонії із за­тяжним перебігом. З появою наведених ознак людина повинна обов'язково звернутися до поліклініки за місцем проживання, де незалежно від наявності страхового поліса буде проведено обсте­ження на туберкульоз.

Обстеження містить у собі аналіз трьох порцій мокротиння на наявність збудника туберкульозу та рентгенологічне обсте­ження.

 

Як відбувається зараження

Збудник туберкульозу — паличка Коха — передається повіт­ряно-крапельним шляхом. Один хворий за день «нагороджує» мікобактеріями близько двадцяти здорових людей. Причому осо­бисті контакти з носієм інфекції необов’язкові. Отримати паличку Коха можна й у пристойному ресторані, якщо випити кави з погано вимитої чашки. Або в дорогому магазині — провівши по губах про­бником губної помади, яку до вас використала хвора на туберку­льоз.

Туберкульоз стійкий до холоду, тепла, вологи та світла. У ву­личному пилу, на сторінках книг палички Коха зберігаються жи­вими впродовж трьох місяців. Переносниками туберкульозу мо­жуть бути мухи й таргани, а також м’ясо й молоко хворих тварин.

 

Профілактика

Вакцинація. У деяких країнах вакцина від туберкульозу є обов’язковою для всіх немовлят. На жаль, вона не дає 100%-го захисту від хвороби.

Харчування. Продукти, багаті на білок (м’ясо, молоко, сир, яйця), тваринні жири (вершкове масло) і вітаміни (овочі та фрук­ти), за всіх часів використовувалися як для профілактики, так і для лікування туберкульозу.

Свіже повітря. Найкраще степове або морське — як головна складова профілактики хвороби.

Відмова від тютюнопаління. Курці в чотири рази частіше, ніж ті, хто не палить, помирають від туберкульозу.

 

Симптоми:

♦  різка втрата у вазі (5-10 кг і більше);

♦  слабкість, пітливість (особливо вночі), зниження працездатнос­ті, відсутність апетиту;

♦  можливе підвищення температури тіла — частіше ввечері — до +37...+37,5'С.

Туберкульоз підступний!

На ранній стадії захворювання в «новобранців» немає ні скарг, ні кашлю, ні температури.

Лише в разі подальшого розвитку захворювання хворих му­чить сильний біль у грудній клітці й кашель, а на пізніх стаді­ях — кровохаркання.

 

Діагностика туберкульозу:

♦  реакція Манту — проба з туберкуліном (мертвими паличками Коха);

♦  мазок мокротиння — виявляє туберкульоз на ранній стадії хво­роби;

♦  рентгенівське обстеження — виявляє туберкульоз на пізніх ста­діях, коли почався розпад легенів;

♦  посів мокротиння — єдине дослідження, що показує, до яких ліків чутливий різновид палички Коха.

 

Як лікують туберкульоз

Головний метод лікування – хіміотерапія. Лікування трива­ле – триває від шести місяців до двох років. Проводиться одно­часно чотирма-п’ятьма видами протитуберкульозних препаратів. Головні принципи лікування хвороби — контроль і безперервність. Якщо вживати ліки нерегулярно, лікуватися неповним набором препаратів або завчасно перервати лікування, матимете високий шанс набути лікарсько-стійкої форми туберкульозу. Від неї оста­точно виліковують лише 65 % хворих.