День вишиванки

День вишиванки 2020 - день Родоводу

День вишиванки відзначається з 2008 року. Щорічно до цієї акції  долучається дедалі більше людей.Щороку святкування припадає на третій четвер травня. Колективи, родини змагаються за звання кращих у своїх вишиванках. Це патріотичне змагання розпочалось у 2014 році, коли вперше провели всеукраїнський фотоконкурс «Моя родина у вишиванці». До організаторів свята надсилали світлини не лише з міст і сіл України, а й з 8 країн світу: Канади, США, Італії, Німеччини, Франції, Росії, Румунії, Португалії. У день вишиванки в Україні вишитим строєм вбирають навіть пам’ятники. Так, у 2016 році вишиті сорочки приміряли на себе скульптура Либіді та Засновникам Києва на Майдані Незалежності. Тематичним декором у вигляді стрічок з червоно-чорними візерунками, гуцульськими мотивами прикрашають автівки, будинки, домашніх улюбленців, валізи та сумки.

    Вишиванка стала для нас не просто одягом, торговою маркою чи витвором мистецтва. Українська вишиванка–це свого роду сімейний оберіг, символ, який пройшов крізь покоління, єднає рід і вшановується як святиня. Маючи таку красу, ми отримуємо енергію наших предків, пишаємось минулим та гордо дивимось у майбутнє. 

    День Вишиванки 2020 присвячується українській родині та родоводу. Пандемія дала можливість зупинитись та осмислити, що насправді важливо - турбота про старше покоління та виховання освіченого, гуманного наступного.

 До святкування Дня української вишиванки органами учнівського самоврядування було організовано флеш- моб «А над світом українська вишивка цвіте!"

Одягнімо, друже, вишиванки — 

Наш чарівний український стрій. 

Не для когось, не для забаганки,

 А для себе, вірний друже мій.

 Одягнімо вишиванки, друже,

 Як одвічний предків талісман.

 Хай не буде серед нас байдужих

 І один в нас буде отаман.

 Одягнімо в свята і неділі,

 В будень, за потреби, одягнім

 І відчуєм — вороги безсилі

 Зруйнувати український дім. 

Одягнімо вишиванки, друже,

 Хай побачить українців світ — 

Молодих, відважних, дужих,

 У єднанні на сто тисяч літ. 

                             Василь Дерій

Якою би не була в кожного з нас доля, як би не складалися обставини життя, яким би не було становище в Україні та у світі, яка пора року не була би за вікнами наших осель, нас поважатимуть доти, доки ми поважатимемо самих себе, доки ми пам'ятатимемо про своє коріння і шануватимемо наші традиції.