Леся Українка

 ЛЕСЯ УКРАЇНКА (ЛАРИСА КОСАЧ) 25 лютого 1871 - 1 серпня 1913рр.

"Цікавинки" та легенди

1. На честь письменниці названо астероїд "2616 Леся" (2616 Lesya).

Його відкрили 28 серпня 1970 року. Він знаходиться між орбітами Марса та Юпітера.

2. Герой "Лісової пісні" дядько Лев жив насправді.

Його дім був у Нечимному (урочище біля села Скулин), і Лариса Косач у 13 років гостювала у нього три дні. Він мав в урочищі літню хату, щоб випасати худобу, знав легенди про мешканців лісу – це й лягло в основу того, що у шкільній програмі дітям розповідають, ніби маленька Лариса бігала вночі у ліс і під враженнями від того створила фольклорний твір.

3. Псевдонім Леся Українка виник не випадково. У родині Ларису називали також Леся, Зея, Мишолосія, поєднуючи ім'я Лесі та її старшого брата Михайла.Українку ж письменниця запозичила у свого дядька, якого обожнювала, – Михайла Драгоманова. Він послуговувася декількома підписами, одним із яких був Українець.

4. Перші вірші Лариси Косач були надруковані під псевдонімом.

У 1884 році в галицьких україномовних часописах "Зоря" та "Дзвоник", у часи дії в Російській імперії Валуєвського циркуляра та Емського указу, які забороняли українську мову. Тож підпис Леся Українка – це була позиція.

5. Рояль Лесі Українки В України є три найбільш раритетні роялі. Рояль Терещенків у Національному музеї історії України, рояль Рубінштейна в Одеському будинку вчених та рояль Лесі Українки у селі Колодяжне. Рояль Лесі Українки стоїть у "блакитній" кімнаті "Білого" будиночку музею-садиби.

6. Музей-садиба – не зовсім той будинок, де жили Косачі.

У їх садибі було три будинки – основний, де жила родина, і два літніх: "Білий" називався Лесиним, адже його побудували для неї, та "Сірий", де жили її батьки з іншими дітьми.  У 1932 році молодший брат Лесі Микола продав сірий будинок Архипу Федчуку. І коли після Другої світової війни на території садиби почали створювати музей, то Архип з дружиною розібрали сірий будинок і збудували з нього собі нову хату на іншій ділянці. Для музею побудували точну копію сірого будинку. Основний будинок теж не зберігся – під час війни його розібрали, скоріш за все, на будівництво оборонних споруд.

Але Лесин будиночок вцілів. У 1920 році Микола Косач продав його місцевому селянину Пилипу Селюку. Водночас шанувальники Лесі Українки, особливо жіноцтво на західній Україні, постійно говорили про те, що потрібно садибу викупити і створити у ній музей. У травні 1941 року виконком Волинської обласної Ради ухвалив рішення організувати в Колодяжному музей. Але почалася війна. Під час військових дій споруда постраждала – було зруйновану одну з кімнат, а сам будинок спустошено.

Музей у Колодяжному почав створюватися завдяки зусиллям місцевого населення – вони відремонтували білий будинок, зібрали речі для виставки. 

7. Нащадки Лесі Українки живуть за межами України.

У Швейцарії мешкає Роберто Гааб, внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської. Ось його сторінка у Facebook.

У США живе Ольга Лутон-Петрова. Вона внучата племінниця, онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової. Інформація про нащадків Миколи, Михайла та Ольги Косачів втрачена. Єдиний родич Лесі Українки, що похований в Колодяжному, – її молодший брат Микола. Він помер 1937 року. Прямих нащадків у Лариси Косач не було.

8. Є легенда, що на території колишньої садиби Косачів захований скарб.

Міф міг виникнути через те, що Косачів вважали заможною родиною. Вони мали 500 гектарів землі включно з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду, тримали найманих робітників. На території володінь розташовується Лесин кадуб – джерело й криниця. Є легенда, що раніше там росла верба, змальована в "Лісовій пісні". І це вже більш схоже на правду, ніж історія про скарб.

9. Дерево Лесі Українки ще пів року тому було у Луцьку.

Біля В’їзної вежі замку Любарта стояв ясен. Йому було 150-200 років, – одне з найстаріших дерев міста. Існує міська легенда, що саме під ним маленька Леся написала першого вірша. Останні роки дерево хворіло, хилилося, його цементували й лікували. Остаточно воно було втрачене проти ночі 30 червня 2020 року. У місті був буревій, який зламав ясен.

10. Леся Українка сварилася з матір'ю не лише через свої почуття до Сергія Мержинського.

Шлюб з Климентом Квіткою був укладений проти волі Олени Пчілки. Климент був на дев'ять років молодший за Ларису і не мав статків, тому родина Косачів не сприймала його. Однак пара у 1901 році почала жити разом, і лише у 1907 році повінчалася. Церемонія пройшла без свідків та гостей. Леся Українка сповістила батьків про подію листом.

 В гімназії  оформлено виставку до дня народження Лесі Українки та проведено конкурс читців віршів Лесі.