Наш Кобзар

 

ЯКИМ ЗНАЛИ ШЕВЧЕНКА ЙОГО СУЧАСНИКИ

Він любив весну, рибу, і рибалити.

Смакував каву, найбільше – по-віденськи: не міцну, зі збитими вершками.

Любив сало і борщ. Улюбленим був борщ з сухими карасями, свіжою капустою і приправами.

А ще – страшенно любив дітей. Мемуарист Олександр Афанасьєв-Чужбинський, згадуючи спільні з Шевченком мандри Україною, писав, що поет не раз сідав з дітьми прямо на сільській вулиці, починав розказувати їм казки, співати малечих пісень або робити пищики. У Новопетровському укріпленні, де поет опинився після другого арешту в 1850 році (через донос зі звинуваченням у тому, що носив цивільний одяг, писав і малював), його улюбленицею стала Наталочка - мала донька коменданта Іраклія Ускова.

У молодості Шевченко був богемним чоловіком: сьогодні у нього є багато, завтра – нічого, розповідає Олександр Боронь.

Автопортрети Шевченка

Гроші до нього приходили і йшли. Він малював акварельні портрети, скажімо, за 10 рублів (тоді великі гроші), а іноді не мав нічого, крім чаю. одного разу поет робив свій портрет, дивлячись у відро з водою, бо іншого дзеркала під час експедиції у пустелі не було. Загалом Тарас створив понад 30 автопортретів.

Шевченко зізнавався у щоденнику, що має "незворушну хохлацьку впертість". Інші люди теж це зауважували.

Також поет обожнював театр, навіть брав участь у кількох аматорських спектаклях. Після одного з них до нього підійшов комендант Новопетровського укріплення (Шевченка примусово заслали туди служити солдатом) Антон Маєвський:

– Щедро тебе, Тарасе Григоровичу, обдарував Бог, – сказав офіцер, – ти і поет, і художник... та ще, як з’ясувалось, і актор. Шкода тільки, що не дав Він тобі щастя!

Ще в часи життя Шевченка його "Кобзар" зачитували до дірок, каже Боронь:

– Багато хто з українських панянок вивчав українську мову, щоб читати його поезію. Вона мала свій чар.

"Кобзар" тогочасна цензура встигла "почистити", але поширювалась позацензурна поезія:

– Шевченко сформував, підніс свого читача. І так поступово творився культ, на який накладались легенди і перекази.

Наприклад, що поет не помер, що визволить народ з кріпацтва, що цар дав кріпакам волю тільки через нього.

Секрет Шевченка – у позачасовості. Мало поезій переживають свій час, розповідає дослідник.

– Відкрийте поезію Шевченка – написана ніби зараз. Дивуюся, як написано так узагальнено і містко, що можна будь-коли його читати і це буде накладатися на будь-яку політичну ситуацію.